Отримання громадянства Німеччини

Громадянство Німеччини — це не просто ще один документ. Воно знімає більшість обмежень, пов'язаних зі статусом іноземця, і дає правовий зв'язок із державою, який не залежить від продовження дозволу на проживання чи рішень Ausländerbehörde. Питання про те, як отримати громадянство Німеччини, особливо гостро стоїть для українців із тимчасовим захистом та для людей з іншими дозволами на проживання, які планують залишитися в країні надовго.

З 27 червня 2024 року в Німеччині діє реформований Закон про громадянство (Staatsangehörigkeitsgesetz, StAG). Реформа скоротила мінімальний строк проживання, дозволила подвійне громадянство майже в усіх випадках і змінила низку вимог до натуралізації (Einbürgerung). У цій статті ми розбираємо актуальні на 2026 рік умови отримання громадянства Німеччини та німецького паспорта, зокрема те, як на них впливає статус тимчасового захисту за § 24 AufenthG.

Коротко: головне за 20 секунд

• Стандартний строк легального проживання для натуралізації — 5 років, за особливої інтеграції — 3 роки (до реформи 2024 року було 8 років)
• Потрібні: мова не нижче B1, складений Einbürgerungstest, дохід без Bürgergeld/Sozialhilfe (із винятками) і відсутність серйозних судимостей
• З 27 червня 2024 року Німеччина дозволяє подвійне громадянство майже в усіх випадках — відмовлятися від українського чи іншого паспорта, як правило, не потрібно
• Статус за § 24 AufenthG формально вважається законним проживанням, але єдиної практики зарахування цього строку по всій країні поки немає
• Громадянство через дитину не працює «у зворотний бік» — батьки не отримують німецький паспорт автоматично
• Шлюб із громадянином чи громадянкою Німеччини може скоротити строк очікування, але не замінює решту умов натуралізації
• Кінцевий результат — Einbürgerungsurkunde і право подати на німецький закордонний паспорт та посвідчення особи

Що дає громадянство Німеччини

Німецьке громадянство принципово змінює правовий статус людини — з іноземця, чиє перебування залежить від дозволу на проживання, на повноправного громадянина держави. Серед практичних переваг:

• Право голосу на виборах до бундестагу, ландтагів і Європейського парламенту, а також право бути обраним
• Німецький паспорт — один із «найсильніших» паспортів світу за безвізовим доступом до інших країн
• Свобода пересування та проживання в будь-якій країні ЄС без окремого дозволу на проживання
• Право працювати в Німеччині та ЄС без обмежень, зокрема у професіях, доступних переважно громадянам

Крім цього, громадянин Німеччини користується повним захистом з боку держави, зокрема консульським захистом за кордоном, і його не можна вислати з країни — від депортації закон захищає лише власних громадян. Більше не потрібно продовжувати дозвіл на проживання й періодично підтверджувати підстави для перебування, а частина професій і посад, де обов'язковою умовою є громадянство ЄС (наприклад, окремі позиції на держслужбі), стає доступною без додаткових обмежень. Для родин із дітьми громадянство також означає, що правовий статус дитини перестає залежати від подальших змін міграційного законодавства.

Хто може отримати громадянство Німеччини — загальні умови

Натуралізація (Einbürgerung) регулюється § 10 StAG. Питання про те, як отримати громадянство Німеччини, завжди зводиться до одного й того самого набору базових умов, однакових для більшості заявників:

• Легальне постійне проживання в Німеччині, як правило, не менше 5 років (до реформи 2024 року вимагалося 8 років)
• Чинний дозвіл на проживання, що дає право на тривале або постійне перебування — не будь-який статус для цього підходить
• Здатність самостійно забезпечувати себе й членів родини без Bürgergeld чи іншої соціальної допомоги (з низкою винятків, див. нижче)
• Знання німецької мови не нижче рівня B1
• Успішне складання тесту Einbürgerungstest на знання правового й суспільного устрою Німеччини

Додатково від заявника вимагається відсутність судимостей — або судимості в межах, допустимих законом, — письмове визнання вільного демократичного устрою Німеччини (freiheitliche demokratische Grundordnung), а також підтверджена особа й, як правило, чинний закордонний паспорт. За особливого ступеня інтеграції (наприклад, рівень німецької C1, відмінна успішність, волонтерська діяльність, дохід вищий за стандартний рівень) строк проживання може бути скорочений до 3 років — це окрема пільгова категорія, яка оцінюється індивідуально.

Чи зараховується перебування за § 24 AufenthG до строку для громадянства

Це одне з найпоширеніших питань українців із тимчасовим захистом. Єдиної відповіді, яка діяла б однаково для всіх відомств, поки немає — практика відрізняється в деталях між землями та окремими Einbürgerungsbehörde. Тим не менш можна виділити загальні принципи:

• § 24 AufenthG — це законний дозвіл на проживання (Aufenthaltserlaubnis), а не просто тимчасове толерування (Duldung), тому формально період проживання за ним вважається законним перебуванням у розумінні § 10 StAG
• Водночас закон вимагає, щоб на момент подання заяви статус заявника давав розумну перспективу подальшого постійного перебування, а тимчасовий захист за своєю природою прив'язаний до рішення Ради ЄС і розглядається як обмежений у часі захід
• Частина відомств враховує період § 24 у загальний строк проживання лише тоді, коли на момент подання заяви в людини вже є стабільніший статус (робочий дозвіл на проживання, Niederlassungserlaubnis, підстава возз'єднання сім'ї)
• Інші відомства розглядають питання індивідуально й можуть зараховувати період § 24 повністю, якщо решта умов натуралізації виконані

Тимчасовий захист у Німеччині наразі продовжено щонайменше до 4 березня 2027 року, а в липні 2026 року країни ЄС узгодили його подальше продовження до 4 березня 2028 року. Це створює довшу перспективу перебування, але саме по собі не гарантує право подати на громадянство одразу зі статусом § 24. На практиці багатьом людям із тимчасовим захистом варто спочатку перейти на інший дозвіл на проживання (через роботу, Ausbildung, навчання чи сімейні підстави) — це не лише знімає питання про зарахування строку, а й посилює саму заяву на натуралізацію. Детально про варіанти переходу ми розбирали в статті «Які можливості мають українці для довгострокового проживання в Німеччині після завершення тимчасового захисту за § 24 AufenthG».

Які є шляхи до громадянства — з якого статусу можна натуралізуватися

Громадянство майже завжди — це фінальний крок після кількох років легального проживання на підставі якогось дозволу на проживання. Найпоширеніші підстави, які зрештою ведуть до натуралізації:

• Робота за кваліфікацією (§§ 18a–18b AufenthG) — дозвіл на проживання фахівця
• Блакитна карта ЄС (Blaue Karte EU) — для співробітників із вищою освітою, часто дає швидший шлях до Niederlassungserlaubnis
• Ausbildung (професійне навчання) із подальшим працевлаштуванням за фахом
• Навчання в університеті з подальшим переходом на робочий статус
• Самозайнятість і підприємництво (§ 21 AufenthG)

Окремо варто пам'ятати про гуманітарні підстави та окремі види захисту — вони теж у перспективі можуть вести до натуралізації, хоча перевіряються за особливими правилами. Незалежно від початкової підстави строк проживання та інші вимоги (мова, дохід, тест) завжди перевіряються заново за правилами § 10 StAG — попередній статус сам по собі не «конвертується» у громадянство автоматично.

Приклади з практики

Кожна ситуація індивідуальна, але три типові сценарії показують, як різні шляхи на практиці приводять до натуралізації:

• Людина приїхала до Німеччини за тимчасовим захистом (§ 24 AufenthG), за перший рік вивчила мову до рівня B1 і почала Ausbildung за затребуваною професією. Після завершення навчання вона перейшла на робочий дозвіл на проживання, кілька років пропрацювала за фахом і загалом набрала потрібний строк легального проживання. На момент подання заяви на громадянство в неї вже був статус зі стабільною перспективою перебування, що посилило заяву — хоча питання про повне зарахування періоду § 24 до строку для громадянства вирішувалося індивідуально, залежно від практики конкретного відомства.
• Фахівець із вищою освітою приїхав до Німеччини за трудовим договором і отримав Блакитну карту ЄС. Завдяки стабільній кваліфікованій роботі та зарплаті вищій за встановлений поріг він відносно швидко виконав вимоги до мови й доходу, склав Einbürgerungstest і після кількох років легального проживання подав документи на натуралізацію.
• Людина, яка проживала в Німеччині на іншій підставі, уклала шлюб із громадянином чи громадянкою Німеччини. Спільне подружнє життя тривало понад два роки, що подружжя підтвердило документально, а заявник успішно склав мовний іспит на рівень B1. Завдяки пільговій натуралізації подружжя за § 9 StAG строк, потрібний для подання заяви, виявився коротшим за стандартний — але остаточне рішення все одно залежало від виконання решти умов: доходу, тесту та відсутності судимостей.

Це узагальнені сценарії, а не гарантія конкретного результату — набір документів, строки й остаточне рішення залежать від індивідуальних обставин і практики конкретної Einbürgerungsbehörde.

Вимоги до доходу та соціальних виплат

Загальне правило: заявник має забезпечувати себе й членів родини, які перебувають на утриманні, самостійно, без Bürgergeld (базової допомоги) і без Sozialhilfe (соціальної допомоги). Отримання таких виплат на момент подання заяви, як правило, є перешкодою для натуралізації.

• Bürgergeld чи Sozialhilfe для себе або утримуваних членів родини — як правило, перешкода для натуралізації
• Аналогічне обмеження може стосуватися Grundsicherung im Alter (базового забезпечення в старості) для пенсіонерів

Закон прямо передбачає низку винятків, коли отримання соціальних виплат не блокує натуралізацію — якщо потреба в допомозі не пов'язана з виною чи бездіяльністю заявника. До таких випадків зазвичай належать: виховання дитини до 3 років або догляд за близьким родичем, навчання за визнаною програмою чи Ausbildung, хвороба або інвалідність, а також — за правилами реформи 2024 року — ситуації, коли людина працює повний робочий день, але все одно потребує доплати через розмір родини. Дитячі виплати (Kindergeld), житлова субсидія (Wohngeld) і BAföG на натуралізацію, як правило, не впливають — це не Bürgergeld і не Sozialhilfe. Застосування винятків завжди оцінюється індивідуально в Einbürgerungsbehörde.

Вимоги до знання німецької мови

Стандартна вимога — рівень німецької не нижче B1 за загальноєвропейською шкалою (CEFR), підтверджений сертифікатом визнаного центру (telc, Goethe-Institut, TestDaF тощо) або дипломом німецької школи чи вишу.

• Рівень B1 — стандартна вимога для більшості заявників
• Рівень C1 потрібен для пільгової натуралізації через 3 роки за «особливої інтеграції»
• Атестат німецької школи або професійної освіти зазвичай підтверджує потрібний рівень мови без окремого сертифіката
• Для колишніх «гастарбайтерів» і договірних працівників, які приїхали до 1974 року (Західна Німеччина) або до 1990 року (Східна Німеччина), закон передбачає суттєве спрощення: достатньо усного спілкування в побуті, без окремого сертифіката й без Einbürgerungstest
• Можливі винятки за хвороби, інвалідності чи вікових обмежень, що об'єктивно заважають опанувати мову на потрібному рівні — відомство може прийняти нижчий рівень за документального підтвердження причини

Такі винятки оцінюються індивідуально й потребують підтвердження (медичного висновку, довідки про дату та обставини в'їзду тощо).

Тест на громадянство (Einbürgerungstest)

Einbürgerungstest перевіряє базові знання про правовий, суспільний і політичний устрій Німеччини, а також про конкретну федеральну землю проживання.

• Тест складається з 33 запитань із варіантами відповідей, обраних випадковим чином із загальної бази (300 загальнофедеральних запитань плюс запитання щодо землі проживання)
• Для успішного складання потрібно правильно відповісти щонайменше на 17 із 33 запитань
• Тест можна скласти в будь-якому авторизованому центрі — зазвичай це Volkshochschule — незалежно від місця реєстрації
• Підготуватися можна самостійно: офіційна база запитань і тренувальний тест безкоштовно доступні на сайті BAMF (bamf.de)
• Від складання тесту звільняються, зокрема, власники німецького шкільного атестата із суспільних дисциплін, випускники вишів за правом, політологією чи соціальними науками, а також згадані вище «гастарбайтери» й договірні працівники старшого покоління

Якщо тест не складено з першої спроби, перескладати його можна необмежену кількість разів — кожна спроба платна (зазвичай близько 25 євро).

Подвійне громадянство

До реформи 2024 року подвійне громадянство в Німеччині було радше винятком: більшості заявників із країн поза межами ЄС доводилося відмовлятися від попереднього громадянства. З 27 червня 2024 року це правило скасовано.

• Німецьке законодавство більше не вимагає відмови від попереднього громадянства під час натуралізації — незалежно від країни походження
• Правило поширюється на всіх заявників, включно з громадянами України та інших країн СНД
• Це стосується саме німецької сторони процедури — чи визнає подвійне або множинне громадянство країна походження, визначає її власне законодавство

Для громадян України ситуація з визнанням подвійного громадянства продовжує змінюватися з українського боку — актуальні правила варто уточнювати в консульстві України. Для громадян Росії слід враховувати обов'язок повідомляти російські органи про наявність другого громадянства чи дозволу на проживання — цей обов'язок існує незалежно від німецької процедури натуралізації. У будь-якому разі з 2024 року для отримання німецького паспорта, як правило, формально виходити з попереднього громадянства не потрібно.

Отримання громадянства через дітей — що насправді відбувається

Це один із найбільш міфологізованих розділів теми. Розберемо окремо ситуацію дитини та ситуацію батьків.

• Дитина, народжена в Німеччині в батьків-іноземців, набуває німецького громадянства за народженням (ius soli), якщо принаймні один із батьків на момент народження дитини законно проживає в Німеччині не менше 5 років і має постійне право на перебування (наприклад, Niederlassungserlaubnis) — до реформи 2024 року вимагалося 8 років
• Така дитина, як правило, отримує німецьке громадянство автоматично, додатково до громадянства батьків, якщо це допускає законодавство країни походження, — подавати заяву не потрібно, факт фіксує Standesamt
• Дитина іноземних батьків може отримати німецьке громадянство і пізніше — наприклад, під час натуралізації одного з батьків, якщо вона неповнолітня й включена до заяви

Ключовий момент, який часто розуміють неправильно: якщо дитина стала громадянином Німеччини — за народженням чи в інший спосіб, — це не дає батькам автоматичного права на громадянство. Батьки не набувають німецького громадянства «через дитину» за жодних обставин. Те, що справді змінюється для батьків, — це право на отримання дозволу на проживання за § 28 AufenthG як батька чи матері неповнолітнього громадянина Німеччини, який здійснює батьківську опіку. Такий дозвіл на проживання полегшує подальше перебування, але саму натуралізацію батько чи мати все одно мають пройти на загальних підставах: підтвердити строк проживання, мову, дохід і скласти тест.

Отримання громадянства через шлюб

Шлюб із громадянином чи громадянкою Німеччини сам по собі громадянства не дає, але може скоротити строк, потрібний для натуралізації.

• Чоловік або дружина громадянина чи громадянки Німеччини може претендувати на пільгову натуралізацію за § 9 StAG за коротшого строку легального проживання, ніж стандартні 5 років
• Зазвичай враховуються тривалість самого шлюбу (як правило, не менше 2 років) і те, що подружжя дійсно веде спільне сімейне життя
• Решта умов — знання мови, тест, дохід, відсутність судимостей — залишаються обов'язковими і шлюбом не скасовуються
• Фіктивний шлюб не створює права на пільгову натуралізацію, а його виявлення може призвести до відмови та інших правових наслідків

Точний скорочений строк залежить від індивідуальних обставин і оцінюється конкретною Einbürgerungsbehörde.

Особливості натуралізації для пенсіонерів

Окремої спрощеної процедури «для пенсіонерів» закон не передбачає, але деякі вимоги можуть бути пом'якшені з урахуванням віку та стану здоров'я.

• Мовні вимоги: якщо похилий вік або стан здоров'я об'єктивно заважають досягти рівня B1, відомство може прийняти нижчий рівень володіння мовою за документального підтвердження причини
• Фінансові вимоги: пенсія (німецька або іноземна) враховується як дохід; якщо її недостатньо і людина отримує Grundsicherung im Alter, це може розцінюватися як перешкода — але, як і у випадку з Bürgergeld, діють винятки, якщо потреба не пов'язана з виною заявника
• Einbürgerungstest у загальному випадку обов'язковий і для пенсіонерів, крім випадків, коли застосовний один із загальних винятків (наприклад, статус колишнього гастарбайтера чи договірного працівника)

Кожен такий випадок розглядається індивідуально — радимо заздалегідь обговорити ситуацію з місцевою Einbürgerungsbehörde або консультантом із міграційного права.

Часті причини відмови в громадянстві

Найпоширеніші причини відмови в натуралізації:

• Недостатній або нестабільний дохід, отримання Bürgergeld/Sozialhilfe без застосовного винятку
• Неповний, суперечливий або невчасно поданий пакет документів
• Судимості вищі за допустимий законом поріг або кілька судимостей, навіть незначних
• Недостатній рівень німецької мови або відсутність відповідного сертифіката
• Порушення міграційного законодавства в минулому — періоди нелегального перебування, недостовірні відомості в попередніх процедурах (віза, притулок, дозвіл на проживання)

Приводом для відмови також може стати відсутність підтвердженої особи чи чинного закордонного паспорта без поважної причини, недотримання вільного демократичного устрою або причетність до організацій, визнаних антиконституційними. З 2024 року закон прямо називає окремою підставою для відмови дії, мотивовані антисемітизмом, расизмом чи іншою нелюдяною ідеологією, а також перебування в полігамному шлюбі. У більшості випадків відмова не остаточна — багато причин можна усунути (донести документи, погасити заборгованість, перескласти тест) і подати заяву повторно.

Покроковий алгоритм отримання громадянства

Практична послідовність дій виглядає приблизно так:

• Перевірте свій поточний статус і дозвіл на проживання — уточніть правовий титул і дату, з якої він діє
• Переконайтеся, що виконано мінімальний строк легального проживання (як правило, 5 років, за особливої інтеграції — 3 роки)
• Підготуйте сертифікат німецької мови потрібного рівня (B1 або C1) або підтвердження звільнення від цієї вимоги
• Складіть Einbürgerungstest, якщо він обов'язковий у вашому випадку
• Зберіть пакет документів: паспорт, дозвіл на проживання, довідки про доходи, свідоцтва про народження/шлюб із засвідченим перекладом, довідку про несудимість за потреби
• Подайте заяву до Einbürgerungsbehörde за місцем проживання — у різних містах і землях процедура подання може відрізнятися (особисто, поштою або через портал)
• Дочекайтеся розгляду заяви — строк може становити від кількох місяців до понад року залежно від завантаженості відомства
• У разі позитивного рішення отримайте Einbürgerungsurkunde (свідоцтво про натуралізацію) і підтвердьте прихильність Основному закону
• Подайте заяву на німецький закордонний паспорт (Reisepass) і посвідчення особи (Personalausweis)

Строки й точний перелік документів відрізняються залежно від землі та конкретного відомства — уточнюйте актуальний перелік на сайті вашої Einbürgerungsbehörde перед поданням. Іноземні документи — наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб або довідку про несудимість — зазвичай потрібно подавати із засвідченим перекладом на німецьку мову, а для деяких із них додатково потрібен апостиль.

Часті запитання